ПР - сборище хамоватых бандюков

(Semchik @ 08.07.2011 - время: 18:47) Файно виклав. Воно.

Де наші ПРлюби????


Шкода що він не в Тернополі був.

Я б рило цьому козлу натер-би. Чи хто з терноплян.

І мені до гузиці його прізвище.
Выплюнь Сема ухо... и посмотри сюда ...


– Я із Сашком Волинцем і ще з одним товаришем, – почав розповідь Олександр Починок, – на Великдень відпочивали у центрі міста. Посиділи у кондитерській «Джелато мафія», після чого попрямували до магазину «Молоко», біля якого на стоянці стояла автівка, на якій ми приїхали. Не поспішаючи, йшли біля картинної галереї, як на швидкості 90-100 км/год на пішохідній доріжці з’являється «Ауді ТТ» і прямує лоб у лоб прямо на нас. Ми, щоб не опинитися на капоті, відскакуємо на клумби. Проїхавши, автівка біля пам’ятника І. Франку розвертається і таким же шляхом знову направляється на нас. Проїхавши повз нас метрів 10-ть, зупиняється і, оскільки даху в автівки не було, звідти виглядає водій та починає говорити: «Що Ви тут, лахмаї, лазите». Мовляв, заважаєте нам їздите, тим самим намагаючись нас спровокувати. Я йому кажу: «Охолонь, подумай, що ти робиш, адже надворі велике релігійне свято». І справді, у тому місці було чимало людей: хто просто прогулювався, хто виходив з катедри після Служби Божої. На що отримав відповідь: «Ти – лижник «кончений», я тебе знаю, ти – ніхто. А що, ти не знаєш, хто я?» Я відповів, що мені не треба його знати, а те, що я побачив, свідчить про те, що він «мажор». При цьому культурно попросив його, коли є якісь питання, то відверто поговорити. Той одразу говорити не став, просив зачекати хвилин з 15-ть.

Спортсмени, як ні в чому не бувало, попрямували до машини, думаючи, що інцидент вичерпано.

– Коли ми вже хотіли сідати в автівки, – пригадує Починок, – до нас знову підійшли з «Ауді» і почали поливати брудом. На моє повторне зауваження поводитись адекватно, мене оточили четверо чоловік (водій «Ауді», пасажир і ще двоє, які, напевно, по дзвінку під’їхали). Один з них, а саме водій «тетешки», почав мені рукою, потім ногою завдавати ударів. Далі пасажир у «чорному» завдав удар у праву частину обличчя, та так, що праве око заплило, внаслідок чого почав втрачати координацію. Товкли мене зі всіх боків. Потім молодики мене загнали між машин, звалили на землю, «потопталися» ногами і лише тоді їх порозтягували. Смутно пригадую, хто мене підняв і як я обперся на капот. Волинець же тоді сказав, щоб я сідав у машину, та я відповів, що трохи подихаю свіжим повітрям, щоб відійти, і тоді сяду… На той час у мене вже був поламаним ніс. Не встиг я сісти в машину, як на місце інциденту під’їхав джип «Мерседес ML» (за кермом був брат водія «Ауді»), який завдав мені ще два удари в голову. Лише тоді за інерцією я залетів на водійське сидіння. Не встигнувши зачинити дверцята (була порушена координація), вже пасажир «Ауді» завдав мені рукою і ногою ще кілька ударів у голову. Я вже був майже непритомний, коли він мені відкусив вухо. І лише тоді, як розповідають очевидці, мене витягнули надвір, перенесли в іншу автівку і відвезли в травмпункт лікарні швидкої допомоги. А ще пригадую, як незадовго до «відключки» молодики знущалися і над Сашком Волинцем, завдавши йому кілька ударів, при цьому це все знімали на мобільний телефон та нахабно мовили: «Представся». Сашко, як відомо, представляє на спортивних змаганнях товариство «Динамо» і є майором міліції.

«До 5-ої години ранку «складали»

На «швидкій» лікарі Олександрові Починку надали першу допомогу і відвезли до обласної лікарні.

– У швидкій почали щось фотографувати, шукати якісь плівки, а час ішов. Я лікарям кажу: «Ви або щось робіть, або відвезіть до інших спеціалістів». У той час ніс був перебитий так, що його майже не було видно, знаходився у середині. Далі мене доставили до обласної лікарні у нейрохірургічне відділення. Там лікар, який мене оглядав, почав стукати молоточком, мовляв, дивися туди, дивися сюди. Коли ж я йому сказав, що нічого не бачу, ніс поламаний, треба щось оперативно робити. На що він заявив: «Раз ви не бачите, то я вам нічим допомогти не зможу, приїжджайте зранку». Я наполіг на дзвінку до професора. Буквально через 15 хвилин прибув професор Петро Васильович Ковалик. Від великої втрати крові мене почало трясти, температура піднялася, ледь дихав, на праве око не бачив зовсім, на ліве – не суттєво. У такому стані мені без наркозу зробили першу операцію на носі. Далі Сашко Волинець передзвонив, що підвозить частину відкушеного вуха (4 см), хоча і з ним був казус. Адже міліціонери не хотіли спершу його віддавати, утримуючи як речовий доказ. У целофановому пакеті в лікарню привезли вухо, лікар його промив і почали пришивати. Так десь до 5-ої години ранку мене більш-менш «зібрали». У ніс напхали тампонів, по 3-4 м в кожну ніздрю, щоб він не провалювався, бо не мав на чому триматися. Через день ніс знову просів, і Андрій Ковалик, син Петра Васильовича, вже під наркозом зробив другу операцію на носі.

Щодо зору, то навіть лікарі не можуть ствердно відповісти, чи він до Сашка повернеться у повному обсязі (коли його привезли до лікарні, на обличчі був відбитий протектор від підошви взуття).

– Зробили велику кількість уколів. Натомість, поки гематома з ока не зійде, до очей ніхто не втручатиметься. Кажуть, що потрібна терапія, але ніхто не говорить, скільки вона триватиме – місяць, два чи півроку. Мені лікарі повідомили, що пошкоджена сітківка та очне дно. Це й не дивно, позаяк безпосередньо один з ударів носка потрапив прямо в око, та так, що воно частково влізло в середину, – розповідає потерпілий.

На сьогодні (розмова відбувалася 6 травня – авт.) сили поступово до О. Починка повертаються. Він почав споживати дієтичну їжу, без сторонньої допомоги вмивається та ходить у туалет. Щоправда, надвір він ще не виходив, лікарі йому цього робити не дозволяють, щоб не стався крововилив.

«Особисто нападників раніше не знав»

– Особисто нападників раніше в обличчя не знав, – зазначив Починок. – Ми із Сашком Волинцем на дискотеки та у нічні клуби не ходимо. Можливо, бачив «Ауді ТТ», адже по місту така машина чорного кольору їздить лише одна, але хто був її водієм, не знав. Однак за дні, відколи лежу в лікарні, самі лікарі розповіли про цих хлопців чимало цікавих історій. Виявляється, медпрацівники вже неодноразово «складали» людей після зустрічей з цими особами. Про те, як звати зловмисників, розповів слідчий. Водії іномарок – це брати Інаки, імена ще двох – Денис та Юрій.

Олександр Починок підтвердив, що батько братів підходив до його батька, просив вибачення та хотів зустрітися з самим Сашком (у коментарях ЗМІ Олег Інак підтвердив, що сини дійсно були на місці інциденту, натомість виправдовує їхні вчинки тим, що вони боролися за «правду»).

– З моїм батьком Олег Інак зустрічався, я ж відмовився від такої зустрічі. Про що мені з ним говорити? Це все відбувається від безнаказаності. Вони ж говорили, що всіх куплять, що судді продажні і при найгірших розкладах отримають умовний строк. Я ж вважаю, що таких людей потрібно суворо наказувати. Адже якби на тому місці виявилася дитина, то невідомо, чи вона залишилася б живою (у той вечір старші тернополяни стрибали по боках, щоб не опинитися під колесами автівки). Ці молодики потрапили не на тих людей, від яких можна відкупитися. Хоча вони до останнього сподівалися, що їм все зійде з рук, як це було раніше. Для прикладу, на тому ж місці, коло магазину «Молоко», 2 чи 3 роки тому ці ж особи побили хірурга, який працював у клініці МВС. Він до 30 днів пролежав у лікарні і три місяці проходив курс реабілітації.

Нардепи готуватимуть запити до Генпрокуратури та Міністра МВС

За словами Олександра Починка, правоохоронці прибули на місце інциденту, коли його вже відвозити до травмпункту. Йому не відомо, на якому етапі нині слідство. Не коментують перебіг слідства і у прес-службі обласної міліції, опираючись на таємницю слідства.

– Я відчув, що за останній тиждень робота правоохоронців стала більш суттєвішою. Вони навіть затримали одного з чотирьох зловмисників на ім’я Юрій, який, щоправда, відіграв мінімальну роль у подіях, що трапились на Великдень. Решта троє, як мені відомо, у «бігах». Чому по гарячих слідах нікого не затримали? Адже міліціонерам одразу після відповідних заяв стали відомі номери власників автомобілів, відповідно особи всіх нападників не важко було встановити. Для мене це залишається загадкою. Також буду звертатися до народних депутатів, що ті підготували депутатські запити до Генпрокуратури та Міністра МВС. Залишати все як є, не можна. Якщо їх не зупинити, вони й далі будуть калічити людей.

Сподіваємось, що тернопільські правоохоронці виведуть на чисту воду всіх зловмисників, які жорстоко побили тернопільського біатлоніста Олександра Починка. Більше того, ця справа має набути для міліціонерів особливої ваги, адже на кону стоїть ще й честь мундира їхнього колеги, майора міліції Олександра Волинця.